|
Так получилось, что я занимаюсь фольклором, ты эт прекрасно знаешь ))) и поэтому я в курсе, что происходит в Харькове в этой среде. И вот я узнаю из неофициальных, как у нас говорят источников, что харьковский муниципальный театр народной музыки Украины “Обереги” в наступающем году расформировывают. Приказа пока еще никто не видел, но уже в отделе культуры руководителю театра, сказали что этот год последний. Да и народ из театра уже переманивают в другие коллективы…т.е. слухами земля полнится )))
Театру, которому столько же лет, сколько и современной Украине…кранты? Что это? Конец независимости? Уже на НГ везут самовар (хорошо хоть не из Тулы) и 8метровые матрешки на площади Свободы устанавливают, балалайки я думаю будут тоже… Я не против всего этого, но… Как это коррелируется с украинской культурой. Харьков конечно мультинациональоный город, но мы то живем в Украине, пока еще…
Или это геноцид украинской культуры? Или месть местных властей, за прошедшие выборы и не только прошедшие?
И самое страшное, что меня очень удивило. Многие узнав об “Оберегах” никак не отреагировали. Хотя знакомств у них в т.ч. и в журналистских кругах, я думаю если не больше, то столько же, как и у меня. Или они все еще думают, что это их не касается, и власть их не тронет. Мне кажется это сильное заблуждение. Этой власти нужно постоянно давать в “рыло” иначе она начнет гадить и у Вас дома. Может я излишне эмоционален )))
В общем не буду растекаться по древу. ))) Я прикрепил файлик об Оберегах. Я думаю, тебе не сложно будет подкорректировать текст, добавить свои мысли об этом факте и напечатать об этом случае. Потому, что какой-то информационный вакуум. Народ должен знать! И не только знать. Пора печатать, как из подручных средств делать не только орудие пролетариата – кирпич )))
Юра
P.S. С НАСТУПАЮЩИМ!!!
Харківський муніципальний театр народної музики України "Обереги"
27 грудня 2010року – останній концерт???
Засновано у 1992 році
Між минулим і майбутнім стільки перешкод, що часом доводиться тільки скрушно зітхати при згадці неіснуючих нині держав, етносів, цивілізацій... Споконвіку на сторожі благополуччя українців - мудрі сили природи, символи добра та злагоди - обереги. Цвітуть хрестиками на рушнику, відлунює їх пульс у музиці, в пісні. А коли назву "Обереги" носить театр? Він щоденно, невтомно, наполегливо творить незримий зв’язок між минулим і майбутнім. Він перебуває на сторожі етнічної пам’яті, він береже колискову народу.
Виконавський склад театру:
Художній керівник – Алжнєв Юрій Борисович – заслужений діяч мистецтв України, композитор, лауреат муніципальної премії ім.І.Слатіна, Всеукраїнської премії ім. І.Огієнка, кавалер ордену «За заслуги» III ступеня .
Оркестр українських народних інструментів (серед солістів – Лауреати міжнародних конкурсів і фестивалів Андрій Стрілець(баян), В’ячеслав Шляхов (скрипка), Ігор Галь (кларнет), Людмила Авдимирець (бандура, сопрано));
Квартет солістів у складі заслуженого артиста України Миколи Колодочки, лауреата Всеукраїнського конкурсу Василя Марчака, лауреатів міжнародних фестивалів Володимира Якобишина та Михайла Марковича;
Вокальне тріо у складі заслужених артисток України: Вікторії Осипенко, Олени Шишкіної, Людмили Омельченко;
Фольклорний гурт – лауреат Міжнародного конкурсу народного виконавства ім..Н.Плевицької, учасника багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів традиційної музики (керівник Осадча В.М. – заслужений діяч України, кавалер ордену «Княгині Ольги» ІІІ ступеню, кандидат мистецтвознавства)
Звернення до традиційної музичної культури, її мистецьке втілення на рівні сучасних вимог, пошук нових форм сценічного вираження народного мистецтва – головне творче кредо театру. Цей професійний колектив із самобутніми програмами вже протягом 18 років прикрашає палітру музичного життя України. Основою його репертуару є кращі зразки народних пісень і традиційних форм музикування, дбайливо зібрані у фольклорних експедиціях по селах Слобожанщини, Полтавщини та інших регіонів. Артисти театру прагнуть того, щоб переконливо виконувати українську класику або сучасний музичний твір, або козацьку лірику чи веселу колядку; знаходяться в постійному пошуку, експериментуючи і з драматичними, і з хореографічними елементами програм, завдяки чому наближають свої виступи до джерела народного дійства з його яскравими характерами і самобутнім тембровим рішенням сольного і гуртового співу. За роки існування колектив та його солісти брали участь у всіх творчих звітах митців Харківської області у м. Києві, репрезентували традиційну культуру та мистецтво як за кордоном(зокрема, Польщі, Росії, країн Прибалтики), так і в Україні. Свого слухача завжди знаходили і в маленькому сільському клубі, і на великій концертній сцені театрів, в концертних залах Національних філармоній тощо.
Ключевые теги: Мінус, один, театр, Лист, Харкова |
|
