С моей точки зрения, бренд города - это совокупность символьно-ментальных установок, направленных на создание и подчеркивание оригинальности и уникальности города.

Бренд и все, что с этим связано (миссия, визуальное проявление, &  проекты) должны в первую очередь основываться на логичной взаимосвязи обучающей, воспитательной и бизнес составляющих. И как это не прискорбно звучит, бизнес в этом всем будет только на третьем почетном месте.

Увы, но без повсеместной популяризации достоинств региона и города, без воспитания любви и здравого (не шароварно-вареничного) возрождения, без определения четких приоритетов  будет только то, что уже есть.

Готовясь еще 350-летию Харькова я и моя постоянная соавтор Лена Астахова издали небольшую книгу: "Астахова О., Крупа Т. Ми - харків'яни, нам є чим пишатися. - Харків: ТОРСИНГ, 2003".

Тут мы сформулировали фактически необходимость создания и пропаганду среди молодежи позитивного имиджа нашего интереснейшего города.

Я позволю себе процитировать введение к этой публикации.

ВІД АВТОРІВ

До написання цієї книги авторів підштовхнула розповідь нашої доброї знайомої. Ганна Костянтинівна Гріневич, спадковий історик-археолог, педагог з майже 30-літнім стажем. Працюючи в системі Облсютуру, вона зростила не одне покоління дітей, що вийшли у велике життя не тільки захопленими краєзнавцями та істориками, а й Громадянами, розповіла нам цю зворушливу історію. Г.К. Гріневич проводила екскурсію для жителів міста та області в славнозвісний Слов'яногорський монастир. Захоплений фахівець, вона з гордістю і глибоким знанням предмета екскурсії, розповіла екскурсантам історію монастиря на тлі загальної історії нашого краю. Як звичайно, їй від душі дякували за чудову лекцію-екскурсію. Вразив Ганну Костянтинівну підліток, що, хвилюючись і червоніючи, сказав їй, бо тепер він знає, «що і нам є, чим пишатися». Це значило, що до цієї поїздки, ніхто і ніколи не пояснив юному харків'янину, у якому дивному, розумному і стародавньому місті йому випало народитися та жити!

Історія настільки вразила нас, що результатом з'явилася книга про те, що нам є, чим пишатися, що нам пощастило жити в чудовому, стародавньому і талановитому місті.

Наше прекрасне місто на 121 рік старше Сполучених Штатів Америки. Харківська область по площі перевищує території багатьох країн світу, а запаси корисних копалин порівнянні з запасами держав. Відомі в усьому світі потужні та родючі українські чорноземи. На території нашої області знаходяться пам'ятники історії світового рівня. У лісах і лугах нашої області ростуть і живуть рослини і тварини, що стали рідкістю в багатьох країнах Європи. Наші земляки всесвітньо прославили Харків досягненнями в різних галузях науки, мистецтва, професійної майстерності.

Починаючи із самої сивої археологічної стародавності, Харків складався, як поліетнічний, багатонаціональний, мирний та терплячий до різноплемінних мешканців місто. Наше місто завжди воліло творити і торгувати, а не ворогувати й убивати. 

Чому харків'янки такі красуні? Та тому, що в крові нашого міста органічно з'єднався Схід і Захід, Північ і Південь. У іноземних гостей нашого міста просто очі розбігаються, дивлячись на представниць прекрасної половини Харкова. Саме харків'янка - Каміла Токарєва, перемогла у всеукраїнському фіналі всесвітнього конкурсу краси «Elite Model Look - 2000»1. Але ж цим теж можна пишатися! Розумністю і терпимістю, красою і розумом міста, зібраного як прекрасна мозаїчне полотно з окремих елементів, що гарні, тільки являючи загальну, цілісну картину. 

Величезна кількість інформації, фактів, рекордів не зможе уміститися в книгу звичайного формату. Просимо пробачення за вибіркове висвітлення фактів, неповний перелік високих досягнень і згадування не всіх наших відомих земляків. Усі ці зведення ще чекають свого часу. Ми ж намагалися показати не тільки загальновідомі пріоритети нашого краю. Метою авторів було прагнення показати спадкоємність та закономірність багатьох лідируючих позицій нашого міста та області як в державі, так і за її межами. Саме високий рівень освітницько-наукового, творчого, культурного та економічного потенціалу стало тією основою, на якій базувалися всі звершення нашого регіону у минулому та будуть спиратися майбутні досягнення, гідні своїх попередників. 

Складаємо щиру подяку, усім, хто перейнявшись необхідністю написання подібної книги, допоміг авторам у зборі фактичного матеріалу. 
Автори книги від усього серця дякують:
....

Саме активна громадянська позиція цих та багато інших наших земляків створює красу і велич нашого краю. Ніхто так не розуміє плину часу - як фахівці-історики. Особливо - професійні археологи. Саме для них час має умовне значення, не таке, як для інших. Століття, тисячоліття, краса та велич рідної природи, патріотизм та плинність людського віку для них - обізнані величини. Тому автори включили до своєї книги вірші професійних археологів: С. Буйських, Ю. Шилова, Ю. Каришковського та гордості національної археології (саме він знайшов одну з найвидатніших знахідок скіфського часу - золоту пектораль з Товстої могили), професійного поета - Б. Мозолевського.
Як написано у Писанні, що час розкидати каміння, але час і його збирати. Саме зараз і настав такий час. Досить сперечатися - треба згадати якого ми роду-племені. Згадати не з позиції політикана-демагога, а з позиції свідомого громадянина.

Сподіваємося, що матеріали по історії, географії, біології, архітектурі, етапах розвитку промисловості, освіти та мистецтва від джерел до наших днів, стануть у нагоді вчителю для проведення уроків і факультативів, а школяреві -для освоєння матеріалу з різних предметних курсів та написання рефератів.

Нам дуже хочеться донести до будь-якого читача нашої книги нашу щиру любов і гордість до нашого прекрасного краю, до нашої чудової «малої батьківщини» за назвою - ХАРКІВЩИНА!

Стоит ли говорить, что без понимания широкими слоями (а не только потенциальными зарубежными партнерами) важности символьно-ментальной значимости родного города (бренда города) любые попытки заработать на всем этом бизнесу будут провальными или - краткосрочными и эпизодическими?

Приведу пример. Бизнесмен А пытается привлечь инвестиции в город Харьков под туристический проект. Появляется далекий инвестор В. 
Бизнесмен А - Бизнесмену В: Харьков - это город больших нереализованных бизнес-возможностей в области туризма. Это город... и дальше идет перечисление того, что о городе знает сам Бизнесмен А в силу своего разумения и образованности. Мне лично когда-то приходилось слышать от некоторых нынешних и бизнесменов, и депутатов такие чудовищно нелепые заявления в отношении истории города, что стыдно даже говорить. Самое невинное - это "4 Нобелевских лауреата" (в реале - их три).

Бизнесмен В, не будучи профаном своего дела, отправляет своих экспертов в "город золотых возможностей" Бизнесмена А. И там проводит свои исследования. Он обращает внимание на то, что в Харькове нет нормального музейного менеджмента. Пообщавшись с работниками музеев, он выясняет, что в Харькове фактически в рудиментарном состоянии находится меценатство, отсутствуют в массе своей желающие инвестировать в имидж-проекты. Обычно такие визитеры спрашивают (заметьте, не у Бизнесмена А и его сотрудников) о той, какую позицию занимает их потенциальный партнер. И получают ответ. Конечно, проблемы меценатстваБизнесмена В в городе Харькове мало волнуют. Но его волнуют наверняка проблемы будущего открытого сотрудничества, черезБизнесмена А с этими структурами... А они - сами понимаете...

Эксперты потенциального партнера поинтересуются и другими вещами: культурная жизнь, развитость инфраструктуры.....

Приведенный пример описывает личный опыт автора в одном подобном скрытом исследовании. Возможно, он совсем не тот, что надо. Но - правдивый. И сегодня есть человек, который так и не понял: почему не получилось хотя так хотелось?

Поэтому я утверждаю: что бренд должен воспитывать и сам бизнес города.

Говоря о развитии туризма, стоит говорить, что каждая вложенная в культурную сферу гривна способна принести при надлежащем менеджменте совокупный доход, в несколько раз превышающий сумму вложенного. Мне повезло участвовать в одном украино-голландском проекте по музейному менеджменту. И мы, все участники, хорошо ознакомились с голландским опытом управления такими проектами. Но подобное возможно только тогда, когда бизнес - социально направленный и хорошо понимает, что время сверхприбылей давно миновало; что банальные спекуляции - это не тот бизнес, который делает государство значимым. А,значит, необходимо вкладывать в долгосрочные отрасли: туризм, сельское хозяйство, промышленность...

На бренд-сессии Харькова слоганом Харькова пока выработали: "Харьков - Мекка предпринимательства"...

О "Мекке" мы поговори отдельно. Но даже "меккой" он не может быть только предпринимательства. При всем моем уважении к предпринимателям. А куда деваться нам, например, ученым??? Быстренько думать что и как можно продать?

Обучение и воспитание на стадии первоначального накопления капитала и его легализации помогут нашему городу не стать "бантустаном" и "дойной коровой".

Хотят предприниматели отдельно узкопрофильный, так сказать, свой городской бренд? Как говорят, Бога ради! Но только тогда не надо прикрываться квазинаукообразными и квазикультурными постулатами. Тогда надо сказать честно: мы хотим только денег. И мы хотим заработать их на имени города Харькова, особо не вкладываясь ни во что. Нам так комфортно. Старость мы проведем в других странах.

Такая позиция тоже имеет право существовать в наш ненасытный век стяжательства. Но бренду Харькова такая позиция не будет иметь никакого касательства, окромя проживания в городе отдельной узконаправленной группы, решившей, что на этом можно конкретно заработать.

Надеюсь, что такой сценарий бренд-сессии - не нужен. И это - всего лишь возможный результат - плод моей фантазии.