Новости Украины
Календарь
«    Ноябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Горячие новости стран

Интеллектуальная рассылка
SmartResponder.ru
Будущее человечества
Ваш e-mail: *
Ваше имя: *


 Дайджест новостей



Политическая жизнь в Интернете

Рассылка 'Политическая жизнь в Интернете'
Подписаться письмом




Статистика сайта



Rambler's Top100


Горячие новости Украины

Бойківчанка на російському пристолі Украина
 

 Давати на пристоли Європи королев стало ніби українською традицією. Перелік імен і країн справляє враження. Але серед них була і бойківчанка не князівського походження, що народилася в Самборі.

Маріна (Маріанна) Юріївна Мнішек ( MarynaMniszech, Мнішех; ок. —)  дочка воєводи і Ядвіги . дружина віновича, з яким в травні року, незадовго до його загибелі, і  була коронована як російська (єдина жінка, коронована в Росії до ). А потім дружина наступного самозванця , що видавав себе за першого. Авантюристка, що брала активну участь у всіх основних політичних подіях . Самбірчанка стала ігровою політичною картою католицизму на теренах Росії. Спілкувалася листуванням з «собі рівними» - польським королем та Папою Римським.

 Прикрашене романтичними розповідями знайомство Мнішек з Лжедмітрієм відбулося біля   року, і тоді ж останній, після своєї відомої сповіді, був заручений з нею. Бути дружиною того,  невідомого і непривабливого колишнього Марина погодилася через бажання стати царицею і під впливом умовлянь та настанов католицького духівництва, що вибрало її своїм знаряддям для проведення католицтва в . При змовинах їй були обіцяні самозванцем, окрім грошей і діамантів і та надано право сповідати католицтво і вийти заміж за  іншого у разі невдачі Лжедімітрія.

У листопаді відбулося заручення Марини з дяком Власьєвим, що зображав обличчя жениха-царя, а вона з великою пишнотою, супроводжувана отцем і численною свитою, в'їхала до Москви. Через п'ять днів відбулося вінчання і коронація Марини. Рівно тиждень царювала в Москві нова цариця. Після смерті чоловіка починається для неї бурхливе і повне поневірянь життя, під час якого вона показала багато твердості характеру і винахідливості. Не вбита під час різанини тільки тому, що  була впізнана, а потім захищена боярами, вона була відправлена до батька.

У серпні поселив всіх Мнішеків до Ярославля, де вони прожили до липня   року. Коли відбулося перемир'я Росії з Польщею було, між іншим,  було ухвалено відправити Марину на батьківщину, з тим, щоб вона не називалася московською царицею. На шляху вона була перехоплена і доставлена в . Не дивлячись на огиду до тушинського злодія, Марина таємно повінчалася з ним (5 вересня ) у загоні , і прожила в Тушино більше року. Погано жилося їй з новим чоловіком, що видно з її листів до короля і батька, але стало ще гірше після її втечі (27 грудня ) з Тушина. Боячись бути вбитою, вона в гусарському платті, з однією служницею і декількома сотнями донських козаків, втікла (лютий.   р.) у до Сапеги, а звідти, коли місто було взяте російськими військами,  в до Тушинського злодія.

Через декілька місяців, після перемоги над російськими військами, вона  з чоловіком з’являється під Москвою, в  Коломні,а після повалення Шуйського веде переговори з Сигизмундом про допомогу, для заняття Москви. Тим часом москвичі присягнули Владиславу Сигизмундовичеві, і Марині було запропоновано відмовитися від Москви і обмежитися або . Послідувала горда відмова, і з ним додалася нова небезпека  бути захопленою поляками. Поселившись в Калузі з чоловіком і новим захисником , вона прожила тут до початку   року, вже під заступництвом одного Заруцького ( був убитий в грудні   р.) і з сином («Ворьонок»),  що називався Дмитровичем.

 До червня   року вона перебувала під Москвою, переважно в де був і Заруцький. Після вбивства вона змусила Заруцького і оголосити її сина спадкоємцем престолу, і разом із Заруцьким підіслала вбивць до коли відійшов   від неї Трубецькой. , що підступило до Москви  змусило Марину тікати спочатку в Рязанську землю, потім в , іь нарешті вгору по (Уралу). Біля  Ведмежого острова вона була затримана московськими і закута в кайдани  разом з сином, і доставлена до Москви (липень   р.).

 А тим часом поки Мнішек була в «бігах», після вигнанняполяків з Москви російським суспільством була зроблена ще одна спробаподолати Смуту.

На початку 1613року у Москві був скликаний Земський собор для обрання глави держави - царя. Засловами російського історика В.О. Ключевського: "безперечно, всесословнийЗемський собор за участю посадських і навіть сільських обивателів ". Навколокандидатури майбутнього царя розгорілася гостра боротьба. Утворилися групидепутатів, свого роду фракції, кожна з яких пропонувала свого кандидата вцарі. Роздори, взаємні звинувачення, погрози, підкуп, різні хитрощісупроводжували боротьбу за "превисочайшій престол". Так, бояри пропонувалипольського королевича Владислава. Керівники козаків висували сина ЛжедмитріяII і Марини Мнішек, прозваного в народі "воренком". Окремібоярські угруповання пропонували кандидатури зі старих князівсько-боярських родів --Мстиславских і Голіциних.

Врешті-решт, до нового царя буливисунуто три вимоги:

він повинен бутиросійським;

мати кровний зв'язок з попередньою династією Рюриковичів;

підтримуватисявсіма станами.

Після довгихобговорень Земський собор зупинив свій вибір на кандидатурі 16-річного Михайлазі старовинного боярського роду Романових, сина митрополита Філарета, в миру --боярина Федора Микитовича, який в цей час перебував у польському полоні. МихайлоРоманов і став новим російським царем. Вибір Земського собору виявивсявиключно вдалим. Михайло Романов відповідав всім висунутим вимогам.Обрання царем представника російської боярської династії, що перебувала в родинних  стосунках по жіночій лінії з Іваном Грозним, мав тоді велике національне значення.Представники народу на Соборі відкинули кандидатури чужоземців, що означалозбереження державного суверенітету, національної самостійності.

Так в Росіїпочалося правління нової династії - Романових, яка буде правити в Росіїбільше 300 років і проведе країну через всі історичні бурі і випробування досвітового панування.

  В 1614 році в Москкві  чотирьохлітній  син Мнішек та Лжедмітрія ІІ був повішений, а вона, за повідомленнями росіян польському уряду, «померла з туги по своїй волі». За іншими джерелами, Мнішек була повішена або втоплена. Перед смертю вона прокляла  весь , ніби передрікши, що жоден з Романових ніколи не помре своєю смертю, і що продовжуватимуться, поки всі Романови не загинуть. Крім того, існує версія, що Марина Мнішек була увязнена в башті ,  де і померла. Від Марини Мнішек збереглися численні листи до батька, короля і та щоденник.

  У Марина Мнішек вперше привезла до Росії . На своєму весільному бенкеті в Кремлі Марина з виделкою шокувала російське боярство і духівництво. Надалі виделка стала приводом для незадоволенняі супротивників Лжедмітрія. Вони аргументували це таким чином: раз цар з царицею їдять не руками, а якоюсь рогатиною, значить, вони не росіяни, і не монархи, а породження диявола.

 Іншою причиною, по якій Лжедмітрія запідозрили в переході в католицтво, була відмова від походів у лазню. Оскільки для російської людини лазня завжди була невід'ємною частиною життя. Лжедмітрій же з дружиною в лазню не ходили і не милися, що було характерне для решти європейських країн того часу, але в Росії це викликало справедливе обурення.

 Тогочасні звичаї та культура Росії та Європи вражає сучасника. Росія зовсім не знала виделки і по-дикунськи збунтувалася через це, а освітчена Європа не ходила в лазню, хоча цю традицію мав ще древній Рим.

 Українське місто Самбір дало на російський пристол царицю.  Хтось скаже, що не справжню. Але де те мірило справжності у світі підступності та брехні? Вона була першою з насправді коронованих жінок в Росії, бо вже потім коронували Катерину І та інших.  Україна дала їм граматику,більшу частину науковців та царицю. А що принесла Росія в Україну крім азійської люті та підступності, з забороною мови, висилками тортурами та голодоморами, геноцидом та етноцидом? А може це була помства московітів за українську царицю чи прокляття, що діяло.



Ключевые теги: Бойківчанка, російському, пристолі

Источник: http://www.rtkorr.com/news/2011/02/24/219465.new

 
Поделиться В Моем Мире
 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

{related-news}

Добавление комментария



Чаще всего читают:

Опрос на сайте
Станет-ли Украина членом Таможенного Союза

Нет, никогда
Будет много разговоров, и только
Да, но не скоро
Да. если выберут Януковича
Станет и очень скоро

Облако тегов
Архив новостей
Октябрь 2013 (2)
Июль 2013 (1)
Июнь 2013 (4)
Май 2013 (4)
Апрель 2013 (4)
Сентябрь 2012 (5)

 

Все новости | Новости Азербайджана | Новости Армении | Новости Беларуси | Новости Грузии | Новости Казахстана | Новости Киргизии | Новости Молдовы | Новости Латвии | Новости Литвы | Новости России | Новости Таджикистана | Новости Туркмении | Новости Украины | Новости Узбекистана | Новости Эстонии | Новости Абхазии | Новости Ю.Осетии | Актуальные новости | О проекте | Реклама | Ваше мнение? | Контакты | Колонка редактора | Наиболее читаемое | Карта сайта

Copyright © 2010: При цитировании материалов
активная гиперссылка на WWW.DELA.SU обязательна.
ДЕЛА.SU: мир русского языка
в ближнем и дальнем зарубежье