Смеріння і покаяння. Бути чесним і відвертим перш за
все перед собою і не тому, що так потрібно чи модно, а через те, що це має бути
поклик душі. З такими словами на території авіаційного гарнізону розпочали «Хресну дорогу»
п’ятеро братів – семінаристів з Івано-Франківської духовної семінарії
української греко-католицької церкви.
-
У переддень величного свята для всіх
християн – Воскресіння Ісуса Христа ми принесли до військової частини
розважання над страстями христовими, - розповів брат Ігор. - Ми дуже
бажаємо щоб військовослужбовці замислились над тим, що зробив Ісус Христос для
людства. Довести до людей у погонах ті відчуття, які він переживав вздовж всього
шляху на Голгофу.
З самого початку і до
кінця військовослужбовці 114 бригади тактичної авіації та 197 авіаційної бази з
цікавістю слухали інсценізовану біблійну розповідь про те, як було засуджено до
страти і страчено Ісуса Христа.
-
Я родом із Запоріжжя, - розповів рядовий
Іван Ткаченко. – І я вперше на подібному дійстві. Скажу відверто – сподобалось і
навіть дуже. Нам часто розповідали витяги з Біблії в школі, про те це так не
сприймалось. Мої друзі з західних областей України, з якими я служу в одному
підрозділі розповідали мені про те, як відбуваються різноманітні релігійні
свята тут. І чесно кажучи я їм трішки заздрю. Бо це цікаво і я думаю що
корисно. Адже семінаристи розповіли нам не тільки про зміст життя і смерті
Христа, алей про низку загально людських чеснот важливих в житті кожної людини,
зокрема про міцний шлюб, повагу до батьків, чесність.
-
До призову на військову службу я
намагався регулярно відвідувати церкву, - розповів рядовий Роман Бужора. - На подібних дійствах бував кілька разів. І я дуже
вдячний, що у перед великодні свята брати-семінаристи знайшли можливість і час
прийти до нас в частину. Бо вважаю що армія і духовність це поняття які
міцно пов’язані між собою. На можна захищати і любити Батьківщину немаючі віри
в серці і душі.
Загалом командування
114 бригади тактичної авіації та 197
авіаційної бази дуже уважно і сумлінно ставляться до духовних потреб
військовослужбовців. Після прибуття на службу нових солдат чи офіцерів, крім
всього іншого вивчається і їх релігійна спрямованість. Часто буває так, що
солдат строкової служби в своєму регіоні постійно відвідував церкву, та мав
свого духовного наставника.
-
Якщо ми бачимо, що до нас прийшла
релігійна людина, і про це є скажімо лист - підтвердження від його духовного
наставника, то ніхто і ніколи не робитиме перешкод у задоволені його духовних
потреб, - наголосив заступник командира 197 авіаційної бази з виховної роботи підполковник
Юрій Мухін. – Так само, командування частини не заперечує, якщо хтось з наших військовослужбовців
захоче піти до сповіді тощо.
Кожної неділі до
гарнізону приходять священики різних конфесій, і будь-хто з військовослужбовців
може вільно підійти до них та вдовольнити свої духовні потреби. В підрозділах
частини є окремі куточки де висять ікони та стоїть Біблія
-
Хочу сказати, що ми дуже вдячні
командирам за таку відкритість та приязнь до нас, - наголосив брат Ігор. – Розуміючи,
що перед нами можуть бути люди інших релігійних переконань, м намагаємось
акцентувати наші промови до солдат та офіцерів на загально людських цінностях,
які є пріоритетними у всіх релігіях. І якщо нам вдасться хоч щось змінити на
краще в душах військо службовців, то я буду радий.
Підполковник
Тарас Грень.
Західний
регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.
