Кондиціонери й антени кияни готові відстоювати зі зброєю в руках

Ще в 2009 році мер Леонід Черновецький робив заяви про демонтаж кондиціонерів та антен або ж додаткову плату за їх розміщення на будинках. Нова влада згадала про цю ініціативу Черновецького і почала реалізовувати її. Кияни вже почали скаржитися на те, що ЖЕКи вивішують оголошення з вимогою прибрати з фасадів деяких будинків кондиціонери та антени.
Інформаційно-аналітична служба „За Київ” поцікавилася у відомих киян як вони ставляться до таких дій з боку міської влади.

Володимир Бебешко, телевізійний та музичний продюсер:
Це не законно. Моя квартира не може існувати без кондиціонера. Якщо хтось посягне на мій власний простір, я буду захищати його з рушницею в руках.

Іво Бобул, викладач Академії естрадного та циркового мистецтв, співак:
Люди не винні в тому, що будівельники не врахували місць для розташування кондиціонерів та антен; вони не винні що без кондиціонерів влітку не можна знаходитися. Треба поважати право людей на затишок і комфорт. У всьому світі люди користуються цими речами. Хай ЖЕКи перед тим, як висувати такі вимоги, придумають де розташувати кондиціонери та антени, щоб вони не заважали людям, а ще ліпше – краще ремонтують труби та не чіпають киян такими безглуздими проханнями.

Віктор Хоменко, художник, видавець журналу „Українське мистецтво”:
Треба починати не з антен чи кондиціонерів, а з балконів. Скло на балконах псує обличчя Києва. А кондиціонери треба залишити, але перемістити їх туди, куди порадить ЖЕК.

Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації:
Такі речі є в усьому світі. Забороняти – це ненормальна вимога. Так, фасади негарні від цього, але ж треба було передбачати в будинках системи кондиціонування. Як вижити людям у спекотне літо?

Олександр Бригинець, письменник:
Починати потрібно з того, що необхідно забезпечити комфорт киян. Архітектори повинні попрацювати над тим, як приховати кондиціонери, аби вони не псували зовнішній вигляд і забезпечували комфорт жителям. В іншому разі виходить, що цими силовими методами забезпечується погіршення життєвих умов.

Юрій Вакуленко, директор Київського музею російського мистецтва:
ЖЕКи думають лише про свій комфорт. Переконаний, що це вияв корупційної діяльності, але ж Попов знається і на цьому.

Як бачимо, відомі кияни негативно ставляться до дій влади, яка посягає на їх власний простір. Вони сподіваються, що влада в подальшому буде поліпшувати умови життя, а не навпаки.