Продовжується епопея захисту Центрального музею прикордонної служби України. Нагадуємо, нове керівництво Мінкульту з подачі сімейної пари, яка взяла владу у Нацмузеї історії Великої Вітчизняної війни, вирішило банально викинути Музей прикордонників з приміщення. Просто не продовжують договір оренди.

Ніякі листи, прохання зберегти музей, на тонку музичну душу нинішнього Міністра культури не діють. Він прикрився «досвідченою» 33-річною заступницею-кардіологом (!), яка ні дня не працювала в культурі, але чомусь опинилася у кріслі заступника міністра, що курує музейну справу. Лише цей факт викликав обурення музейної громадськості. Що вже говорити про настрої ветеранів війни, Збройних Сил і особливо прикордонників, які завжди відрізнялися згуртованістю…

Ситуація комічна своїм драматизмом. Президент України декларує підтримку військово-патріотичного виховання, культивує повагу до ветеранів, нагадує про пам'ять війни, а його підлеглі з Мінкульту демонстративно нищать унікальний військовий музей! Можливо, вони гарні люди, але своїм непрофесіоналізмом, відсутністю досвіду, компрометують все, до чого доторкаються. Воістину, таким «фахівцям» краще сидіти тихо, кататися у закордонні відрядження і отримувати всі належні їм пільги  зарплати. Менше нашкодять. Але, так хочеться «покерувати»…

Прикордонники офіційно звернулися до редакції часопису «Музеї України» за підтримкою. Ми зрозуміли ситуацію, підготували кілька матеріалів , зняли любительське відео- . . Допомогли музею створити неофіційний сайт - .

Спільно з громадськістю зробили Комітет захисту Музею прикордонників, куди увійшли Герої Радянського Союзу, поважні ветерани і державні діячі.

На цей анекдотичний конфлікт відразу звернула увагу велика преса -   

 

 

Навіть отримали заяву прес-служби Мінкульту:  

Але, тиск на Музей прикордонників продовжився. Ситуація залишається непевною. Дуже допомогли колеги з «Робітничої газети»:   .

І ми і інші журналісти почали залучати різноманітних народних депутатів України. Клерки Мінкульту просто не розуміють, яку ганьбу вони накликають на державу і всіх військовослужбовців Прикордонної служби України та ветеранів! У цьому році 20-ліття Державної прикордонної служби, 15-річчя Центральному музею Прикордонної служби. 70 років від дня початку Великої Вітчизняної війни. І брутальна спроба виселення Музею прикордонників, який, як і прапор, є символом для військових!

Врешті, урвався терпець і у колишніх військових, які займають відповідальні посади у владі. Вони просто сприймають подібні дії як відверте знущання. Якесь інше поняття у цьому конкретному випадку просто неможливо підібрати… Взагалі, настав час провести рішучі кадрові зміни у такій дивній установі, у яку хтось і чомусь перетворив Мінкульт! Невже в державі відсутні досвідчені менеджери, які могли б розібратися у  складній музейній справі?

Днями, Голова Верховної Ради України В.Литвин оголосив запит народного депутата України, секретаря Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, генерал-лейтенанта В.Бевза.

«Запит за № Валерія Бевза до Прем'єр-міністра України стосовно вжиття невідкладних заходів, направлених на збереження на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" Центрального музею Державної прикордонної служби».

Дуже може бути, що скоро ми дізнаємося подробиці того, чому на протязі скількох років керівництво Нацмузею історії ВВВ не спромоглося зробити ремонт у фондах. Які саме комерційні структури і в якій кількості орендують дорогі музейні площі на Печерську? Що з того має музей? І чому інтереси комерсантів виявилися дорожчими за символічний Музей прикордонників?

Іноді слід думати головою, а не калькулятором…

Пам'ять, історія, совість не оцінюються грошима. І не продаються. Навіть у наш комерційний час.

Ми всі очікуємо реакції Кабінету Міністрів. Згідно закону, офіційна відповідь надійде якраз до Дня Перемоги…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», член Комітету порятунку Музею прикордонників