Продовжується
епопея захисту Центрального музею прикордонної служби України. Нагадуємо, нове
керівництво Мінкульту з подачі сімейної пари, яка взяла владу у Нацмузеї
історії Великої Вітчизняної війни, вирішило банально викинути Музей
прикордонників з приміщення. Просто не продовжують договір оренди.
Ніякі листи,
прохання зберегти музей, на тонку музичну душу нинішнього Міністра культури не
діють. Він прикрився «досвідченою» 33-річною заступницею-кардіологом (!), яка
ні дня не працювала в культурі, але чомусь опинилася у кріслі заступника
міністра, що курує музейну справу. Лише цей факт викликав обурення музейної
громадськості. Що вже говорити про настрої ветеранів війни, Збройних Сил і
особливо прикордонників, які завжди відрізнялися згуртованістю…
Ситуація комічна
своїм драматизмом. Президент України декларує підтримку військово-патріотичного
виховання, культивує повагу до ветеранів, нагадує про пам'ять війни, а його
підлеглі з Мінкульту демонстративно нищать унікальний військовий музей!
Можливо, вони гарні люди, але своїм непрофесіоналізмом, відсутністю досвіду,
компрометують все, до чого доторкаються. Воістину, таким «фахівцям» краще
сидіти тихо, кататися у закордонні відрядження і отримувати всі належні їм
пільги зарплати. Менше нашкодять. Але,
так хочеться «покерувати»…
Прикордонники
офіційно звернулися до редакції часопису «Музеї України» за підтримкою. Ми
зрозуміли ситуацію, підготували кілька матеріалів
, зняли любительське відео- . . Допомогли музею створити неофіційний
сайт - .
Спільно з
громадськістю зробили Комітет захисту Музею прикордонників, куди увійшли Герої
Радянського Союзу, поважні ветерани і державні діячі.
На цей
анекдотичний конфлікт відразу звернула увагу велика преса -
Навіть отримали заяву прес-служби
Мінкульту:
Але, тиск на Музей прикордонників
продовжився. Ситуація залишається непевною. Дуже допомогли колеги з «Робітничої
газети»: .
І ми і інші журналісти почали залучати
різноманітних народних депутатів України. Клерки Мінкульту просто не розуміють,
яку ганьбу вони накликають на державу і всіх військовослужбовців Прикордонної
служби України та ветеранів! У цьому році 20-ліття Державної прикордонної
служби, 15-річчя Центральному музею Прикордонної служби. 70 років від дня
початку Великої Вітчизняної війни. І брутальна спроба виселення Музею
прикордонників, який, як і прапор, є символом для військових!
Врешті, урвався терпець і у колишніх
військових, які займають відповідальні посади у владі. Вони просто сприймають
подібні дії як відверте знущання. Якесь інше поняття у цьому конкретному
випадку просто неможливо підібрати… Взагалі, настав час провести рішучі кадрові
зміни у такій дивній установі, у яку хтось і чомусь перетворив Мінкульт! Невже
в державі відсутні досвідчені менеджери, які могли б розібратися у складній музейній справі?
Днями, Голова Верховної Ради України
В.Литвин оголосив запит народного депутата України, секретаря Комітету з питань законодавчого
забезпечення правоохоронної діяльності, генерал-лейтенанта В.Бевза.
«Запит за № Валерія Бевза до Прем'єр-міністра
України стосовно вжиття невідкладних заходів, направлених на збереження на
території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої
Вітчизняної війни 1941-1945 років" Центрального музею Державної
прикордонної служби».
Дуже може бути, що скоро ми дізнаємося
подробиці того, чому на протязі скількох років керівництво Нацмузею історії ВВВ
не спромоглося зробити ремонт у фондах. Які саме комерційні структури і в якій
кількості орендують дорогі музейні площі на Печерську? Що з того має музей? І
чому інтереси комерсантів виявилися дорожчими за символічний Музей
прикордонників?
Іноді слід думати головою, а не
калькулятором…
Пам'ять, історія, совість не оцінюються
грошима. І не продаються. Навіть у наш комерційний час.
Ми всі очікуємо реакції Кабінету
Міністрів. Згідно закону, офіційна відповідь надійде якраз до Дня Перемоги…
Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї
України», член Комітету порятунку Музею прикордонників