Досвід більшості європейських країн свідчить про те, що пробація- значно
дешевша за ув’язнення , не кажучи вже про
соціальні та моральні витрати. Адже сьогодні, згідно із статистичними даними,
більш ніж сто тисяч осіб, які відбувають покарання в Україні за злочини,
відірвані від навколишнього середовища, перебувають у несприятливих для їхньої
позитивної реабілітації умовах, переживають важкі психічні стани, викликані
ізоляцією від суспільства, примусовим способом життя, обмеженнями в реалізації
потреб в особистості, вимушеністю бути в замкненому колі таких самих злочинців.
На багатьох засуджених справляють негативний вплив і такі чинники, як розлука з
сім’єю, внаслідок чого значна кількість таких сімей розпадається через втрату
родинних зв’язків, фаху, місця проживання тощо. Проте альтернатива є. Вирішення
цієї проблеми є впровадження пробації, як одного з механізмів впливу на осіб,
які не становлять загрози для безпеки суспільства, і нині є важливим аспектом
діяльності держави.
Для України елементи роботи
служби пробації не є чимось новим і
незвіданим. Її своєрідним аналогом на цей час є кримінально-виконавча інспекція, яка здійснює
покарання, не пов’язані з позбавленням
волі ( http://www.minjust.gov.ua ).
Проте постало питання про можливість
цієї служби забезпечити виконання нових, додаткових навантажень,
переорієнтацією її функцій з переважно контролюючих на
соціально-попереджувальні та ре соціалізацією злочинів. Це знайшло відображення
в Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженій у 2008 році
Указом Президента, яка передбачає створення служби пробації у сфері відання
Мін’юсту.
( http://www.minjust.gov.ua ).
Відтак розробляється
нормативно-правова база для створення служби пронації, як це передбачено
Концепцією, яка б гармонійно вписалася до існуючої системи кримінальної юстиції
і з повною віддачею сприяла гуманізації системи покарань, більш ефективній
індивідуалізації та диференціації останніх.
Наразі комітет Верховної Ради
України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розробив
низку Законів “Про пробацію” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України
( щодо гуманізації кримінального законодавства та
організаційно-правових передумов впровадження пробації )”, зареєстровані у ВР
(реєстр. № 3412 та № 3413)- ( http://www.minjust.gov.ua ). Основний зміст
законопроектів полягає у створенні в Україні служби пробації, а також переліку
обов’язків та обмежень, що можуть накладатися судом або особу, яка передається
під нагляд цієї служби: не залишати місце проживання у визначені судом години; утримуватися від контактів з особами, визначеними судом;
лікування від наркоманії або алкоголізму, працевлаштування; відвідувати заняття
психолога тощо. Окремий розділ присвячений пробації, що стосується
неповнолітніх( http://library.khpg.org/).
Все що може вплинути на
чисельність засуджених у місцях позбавлення волі, захист від “кримінального зараження”осіб,
які не становлять великої небезпеки для суспільства, і загалом наблизити
українську систему виконання покарань до вимог Ради Європи та європейських
стандартів.
