Досвід більшості європейських країн свідчить про те, що пробація- значно дешевша за ув’язнення , не кажучи вже про соціальні та моральні витрати. Адже сьогодні, згідно із статистичними даними, більш ніж сто тисяч осіб, які відбувають покарання в Україні за злочини, відірвані від навколишнього середовища, перебувають у несприятливих для їхньої позитивної реабілітації умовах, переживають важкі психічні стани, викликані ізоляцією від суспільства, примусовим способом життя, обмеженнями в реалізації потреб в особистості, вимушеністю бути в замкненому колі таких самих злочинців. На багатьох засуджених справляють негативний вплив і такі чинники, як розлука з сім’єю, внаслідок чого значна кількість таких сімей розпадається через втрату родинних зв’язків, фаху, місця проживання тощо. Проте альтернатива є. Вирішення цієї проблеми є впровадження пробації, як одного з механізмів впливу на осіб, які не становлять загрози для безпеки суспільства, і нині є важливим аспектом діяльності держави.

     Для України елементи роботи служби пробації не є чимось новим і  незвіданим. Її своєрідним аналогом на цей час є  кримінально-виконавча інспекція, яка здійснює покарання, не пов’язані  з позбавленням волі ( http://www.minjust.gov.ua ).

Проте постало питання  про можливість цієї служби забезпечити виконання нових, додаткових навантажень, переорієнтацією її функцій з переважно контролюючих на соціально-попереджувальні та ре соціалізацією злочинів. Це знайшло відображення в Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженій у 2008 році Указом Президента, яка передбачає створення служби пробації у сфері відання Мін’юсту.

( http://www.minjust.gov.ua ).

Відтак розробляється нормативно-правова база для створення служби пронації, як це передбачено Концепцією, яка б гармонійно вписалася до існуючої системи кримінальної юстиції і з повною віддачею сприяла гуманізації системи покарань, більш ефективній індивідуалізації та диференціації останніх.

     Наразі комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розробив низку Законів “Про пробацію” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

 ( щодо  гуманізації кримінального законодавства та організаційно-правових передумов впровадження пробації )”, зареєстровані у ВР (реєстр. № 3412 та № 3413)- ( http://www.minjust.gov.ua ). Основний зміст законопроектів полягає у створенні в Україні служби пробації, а також переліку обов’язків та обмежень, що можуть накладатися судом або особу, яка передається під нагляд цієї служби: не залишати місце проживання у визначені судом години; утримуватися  від контактів з особами, визначеними судом; лікування від наркоманії або алкоголізму, працевлаштування; відвідувати заняття психолога тощо. Окремий розділ присвячений пробації, що стосується неповнолітніх( http://library.khpg.org/).

     Все що може вплинути на чисельність засуджених у місцях позбавлення волі, захист від “кримінального зараження”осіб, які не становлять великої небезпеки для суспільства, і загалом наблизити українську систему виконання покарань до вимог Ради Європи та європейських стандартів.